Увага! Офіційний сайт Української асоціації маркетингу
змінив адресу на uam.in.ua
Ви автоматично перейдете на нову сторінку через 50 секунд.
 
на головну
напиши нам
Добавить в избранное
 Search »    
 

 

 

 
Разместить рекламу

 

 







 

     


   Стандарти ESOMAR       ЗМІСТ



Директива з проведення опитувань серед дітей та молоді

Вступ

У проведенні економічних та соціальних досліджень значне місце відводить-ся опитуванням дітей та молоді. Форми і методи таких досліджень цілком легітимні, однак, відповідно до пункту 6 правил Міжнародного кодексу ICC/ESOMAR, вимагають від дослідників особливої уваги і ретельності. Дане Керівництво визначає детальний зміст особливого підходу й обережності, фокусує увагу дослідників на етичних нормах, обходячи питання суто технічних проблем досліджень. Проведення опитувань супроводжується такими обов'язковими вимогами:

  • благополуччя дітей і молоді є найголовнішою умовою– вони не повинні бути стурбовані або травмовані проведеним опитуванням;
  • батьки обо опікуни будь-якої дитини або молодої особи, що стає учасником дослідження, мають бути впевнені, що безпека, права та інтереси останніх повністю гарантовані;
  • залучені до проекту інтерв'юери та інші дослідники повинні бути захищеними від будь-яких непорозумінь або можливих необгрунтованих звинувачень, що виникають під час роботи з дітьми та молодими людьми-учасниками даного проекту;
  • органи влади й громадскість мають бути впевненими, що всі дослідження, в яких задіяні діти або молодь, проводяться за найвищими етичними стандартами і що не може бути й мови про будь-яке некоректне з ними поводження.

Проблема полягає в тому, що зараз не існує загального міжнародного визначення поняття "дитина", "молода особа" та ін. Навіть у межах однієї країни визначення може змінюватися залежно від сфери діяльності. Отже, надто важко прийти до якогось загального визначення, яке містило б у своїй основі такі фактори, як когнітивні здібності дітей. І щоб досягти зазначених вище цілей, Керівництвом береться за основу практичний підхід до цієї проблеми– в разі проведення досліджень серед дітей та юнацтва має дотримуватись наступна процедура: 1. дослідник повинен керуватись відповідними визначеннями, наведеними в Національному процесуальному кодексі і/чи у національному законодавстві; 2. якщо спеціального національного визначення не існує, то дитиною вважається особа віком до 14 років, а молодою людиною– віком 14-17 років. Видається нереальним прагнути детально викласти різні правила для різних вікових груп, і хоча 7-річній дитині, звичайно ж, не можна задавати такі самі питання або на такі ж теми, як і 13-річній, вирішення цієї проблеми є справою більше здорового глузду і практики, аніж етики. Однак дослідники повинні бути уважними у ситуаціях, коли делікатний характер дослідження або обставини інтерв'ю вимагають виняткової обережності під час проведення інтерв'ю з дітьми та молоддю будь-яких вікових груп. Ключовим критерієм завжди мусить бути така ситуація, коли навіть не очікується, що батьки або інша особа, яка несе відповідальність за дитину, будуть стурбовані чи прикро вражені самим змістом або обставинами інтерв'ю. Окрім того, проведення опитувань дітей та молоді має повністю відповідати загальним правилам, викладеним у Міжнародному кодексі ICC/ESOMAR, усім вимогам захисту підлітків, декларованому відповідним законодавством, а також будь-яким національним Кодексом, що регламентує проведення досліджень.

Вимоги
(а) У випадку з дітьми до 14 років:

1. Якщо опитування проводиться в межах "захищеного середовища"– тобто в такому місці як школа чи центр дозвілля, де певна офіційна особа несе повну відповідальність за захист дитини,– то перед проведенням інтерв'ю дослідник має отримати дозвіл відповідального дорослого, який здійснює офіційний нагляд у даному місці (наприклад, дозвіл учителя).
2. У будь-якому іншому середовищі– скажімо, вдома, на вулиці чи в іншому громадському місці– перед тим як запросити дитину для інтерв'ю, необхідно мати дозвіл батьків, опікуна або іншої особи, на яку батьки поклали відповідальність за дитину (наприклад, няні або сусіда). Ні за яких обставин не можна запрошувати дитину для інтерв'ю, якщо її не супроводжує дорослий.
3. Для отримання необхідного дозволу на проведення інтерв'ю потрібно надати особі, яка несе відповідальність за дитину, достатню кількість інформації для прийняття нею адекватного зваженого рішення. Якщо ця особа не має можливості побачити або почути питання, що будуть задані дитині, то необхідно в такому разі пояснити предмет і загальні особливості інтерв'ю, а також обов'язково повідомити про будь-які потенційно делікатні або незручні запитання тощо. Дані про особу, яка дала дозвіл на проведення інтерв'ю, мають бути занотовані, але, як правило, письмового дозволу вимагати не слід.
4. Під час проведення інтерв'ю з дітьми бажано, щоб той із дорослих, хто несе відповідальність за дитину, залишався поряд. Це особливо важливо, якщо інтерв'ю проводиться вдома. Проте необов'язково, щоб ця особа перебувала в тій же кімнаті– це, зрештою, може бути навіть небажаним здебільшого через методологічні причини, оскільки може призвести до деяких відхилень у відповідях.
5. Якщо дитині пропонується випробувати певний продукт, то необхідно дозволити відповідальній особі спостерігати за цим, а за бажання– випробувати цей продукт самому.

(b) У випадку зі всіма дітьми та молодими людьми:

6. В разі проведення випробування будь-яких продуктів дослідник повинен виявити особливу турботу і пересвідчитися:
- що продукти безпечні для споживання (наприклад, їжа, кондитерські вироби) або у користуванні (наприклад, іграшки). Дослідник повинен отримати підтвердження про це від виробника (як правило, у письмовій формі), навіть якщо останній несе юридичну відповідальність за будь-які шкідливі наслідки, спричинені продуктом;
- що дитина або молода людина не страждає на відповідну форму алер-гії (наприклад, на продукти, що, скажімо, містять горіхи);
- що діти або молоді люди не стають учасниками будь-яких протиза-конних дій (наприклад, споживання алкогольних напоїв до досягнення повноліття);
- що незалежно від загального ставлення батьків або опікунів до продукту, якщо вони не захочуть, щоб дитина чи молода людина проводили випробування, то цьому потрібно підкоритися.
7. Визначаючи теми, які можуть або не можуть безпечно обговорюватись в інтерв'ю, дослідник повинен взяти до уваги рівень зрілості дитини або молодої людини. В той самий час, як деякі теми можуть бути забороненими для інтерв'ю з дітьми (наприклад, такі, що можуть налякати дітей), ці ж самі теми можна безпечно обговорювати з молоддю, вживши певних запобіжних заходів. Це знову ж таки питання як дослідницького досвіду, так і етики. Прикладами тем, коли потрібна особлива обережність під час інтерв'ю з дітьми і молодими людьми, можна вважати такі, що можуть занепокоїти або схвилювати їх, а саме: відносини з іншими у своїй віковій групі, або такі, що можуть викликати напругу у стосунках з батьками.
8. Іноді існують обгрунтовані і важливі причини (наприклад, допомога у проведенні соціальної політики) для відбору тем, які вимагають особливої обережності, як вже згадувалось у пункті 7. У такому разі важливо дати повне пояснення відповідальній особі (неодмінно у випадку з дітьми і, якщо можливо, навіть у випадку з молодими людьми віком 14-17 років) і отримати її згоду; а також вжити заходів, щоб запобігти тому, аби дитина (молода особа) була занепокоєна, збен-тежена чи заведена в оману запитанням.
9. Для проведення опитування серед дітей та молоді як правило немає необхідності залучати спеціальних інтерв'юерів. Багато досвічених інтерв'юерів можуть бути підготовлені до такої роботи. Однак дуже важливо, щоб кожен, хто збирається проводити такі інтерв'ю, пройшов детальну перевірку на придатність до відповідальності, яка покладається на нього батьками і всією громадськістю щодо захисту молоді і особливо дітей. Манери і поведінка інтерв'юверів при розмові з дітьми "тет-а-тет" має бути виключно такою, що викликає у громадськості довіру, а не підозру. Незважаючи на режим роботи (повний або неповний робочий день), інтерв'юєри повинні отримати спеціальну підготовку для такої роботи, включаючи вміння використовувати необхідні заходи обережності, коректні методи отримання дозволу, спеціальні прийоми, необхідні для встановлення добрих контактів з дітьми тощо. Інтерв'юери мають знати і дотримуватися вказівок даного Керівництва і вимог Міжнародного кодексу ICC/ESOMAR, а також відповідного Національного кодексу.
10. Якщо опитування відбувається з допомогою телефонного зв'язку або навіть через Інтернет, то нерідко важко буває встановити вік респондента при першому контакті, а також отримати від відповідальної особи необхідний дозвіл на проведення інтерв'ю. Та попри всі ці труднощі, дослідник повинен прагнути дотримуватися засад, визначених у Керівництві. Це може означати, що не можна застосовувати певні види опитувань. У разі сумніву, або у тих рідкісних випадках, коли якась альтернативна процедура може видатися більш доречною, дослідник повинен проконсультуватися в Комітеті професійних стандартів ESOMAR (Professional Standards Committee ESOMAR) або у національному дослідницькому товаристві.

   

 
  Contacts:
03057, Kiev-57,
prosp.Peremogi, 54/1, r.436
tel./faks. +38 (044) 456-08-94; 459 62 09
uma@kneu.kiev.ua
 
© 2001-2010
Ukrainian Marketing Association