Увага! Офіційний сайт Української асоціації маркетингу
змінив адресу на uam.in.ua
Ви автоматично перейдете на нову сторінку через 50 секунд.
 
на головну
напиши нам
Добавить в избранное
 Search »    
 

 

 

 
Разместить рекламу

 

 







 

     


   Стандарти ESOMAR       ЗМІСТ



Арбітражна служба ESOMAR

Вступ

В наступні декілька років ESOMAR матиме , ймовірно , справу із зростаючою кількістю запитів , скарг і спорів , пов ' язаних з технічною якістю певних дослідницьких проектів і способами використання та інтерпретації отриманих даних . Ця проблема не до кінця вирішується наявними системами професійних порад і регулюючими можливостями ESOMAR. Існуючі процесуальні кодекси ESOMAR, як і загалом основні національні, стосуються передусім етичних аспектів дослідження ринку і громадської думки. Певні положення цих кодексів можуть допомогти клієнтам оцінити вірогідну технічну якість дослідження і відповідність отриманих даних призначенню - наприклад, через вимоги до дослідницьких агенцій надавати деталі застосованої методології, конкретизацію стандартів звітності тощо. Проте кодекси самі по собі не мають на меті визначати, наскільки “доброю” (або, як мінімум, адекватною) можна вважати якість дослідження. Директивні документи і розробки, як скажімо система перевірки якості роботи інтерв'юера або рівень виконань типових договорів, можуть додатково сприяти щонайменше дотриманню мінімальних вимог стандартів добросовістного дослідження. Однак, окрім випадків явно неадекватної роботи, на практиці вони рідко можуть дати чітку, до того ж повну відповідь у спорі про якість даного конкретного проекту. Фактично надзвичайно важко якомога повніше визначити якість зробленого. Уявлення про те, що є “добрим” або “адекватним” часто різняться як між самими практикуючими дослідниками, так і між дослідницькими агенціями, їх клієнтами та іншими зацікавленими в дослідженні та його результатах сторонами. Методи і засоби проведення досліджень надто різноманітні і швидкозмінні, щоб можна було дати (і погодити) якесь певне достатньо точне і повне визначення доброякісного дослідження у формі, яку можна було б легко застосувати до широкого спектра дослідницьких проблем. Визначення дуже часто залежить від конкретного дослідницького проекту або проблеми, що вивчається. Саме ці труднощі вочевидь є ключовою причиною того, що професійні дослідницькі організації надто обережні у спробі визначити загальні правила про те, що можна вважати добрим або поганим в якості дослідження ринку. Однак у наш час дослідження настільки широко використовується і обговорюються, а організатори комерційних, політичних та інших акцій, які послуговуються їх результатами, стають такими вимогливими і нетерплячими, що дослідники не можуть відсиджуватись осторонь, коли виникає дискусія про технічну якість дослідження або способи, за допомогою яких інтерпретуються і використовуються одержані дані. Якщо безпосередні представники професії не готові висловити і захистити свої власні погляди на такі проблеми, а в разі потреби вжити заходів щодо виправлення зловживань, у такому випадку інші зроблять це для нас – політики, суди, міжнародні організації. Дебати про якість самого дослідження менше всього підривають довіру до нього. В найгіршому випадку вони можуть призвести лише до регулювання, контролю, до обмежень, що виходять за рамки професійної компетенції.

Нюанси послуговування арбітражем
1. До цієї служби може звернутись будь-хто з учасників можливого спору, за умови, що на це погоджуються всі причетні до справи сторони. Арбітраж і запропонована кандидатура арбітра вважаються нелегітимним без такої угоди.
2. Арбітражем можна послуговуватися для вирішення спору щодо якості будь-якого або всіх наступних аспектів дослідницького проекту:

  • - завдань і дослідницьких пропозицій, на яких базувалось дослідження;
  • - технічного дизайну дослідження;
  • - його адміністрування (включаючи контроль будь-якої субконтрактної роботи);
  • - методики збирання даних (вибірка, анкети, способи отримання даних від респондентів, процедури контролю поля тощо);
  • - методики обробки даних (редагування і кодування, аналіз та ін.);
  • - звітування, презентації та інтерпретації отриманих даних;
  • - відповідність проекту вимогам Кодексу, Директив і правовим нормам.


3. Оцінка, а також рішення, що виноситься арбітром, повинні спиратися на відповідність виконуваної роботи вихідному формулюванню дослідницьких завдань, умовам контракту і, звичайно ж цілям, для яких отримані дані мали використовуватись. Арбітр братиме до уваги відповідні ролі та зобов'язання клієнта й агенції в проекті, враховуватиме інші аспекти роботи (наприклад, хто був відповідальний за вибір методології).
4. Послуга може:
(а) передбачатись заздалегідь як узгоджений варіант у початковому контракті між учасниками проекту, щоб використовуватись в разі виникнення потреби,
або
(b) надаватись на пізнішій стадії, тобто після виникнення суперечки.
5. Секретаріат ESOMAR вестиме регістр можливих арбітрів. Він базуватиметься на рекомендаціях Комітету професійних стандартів, й укладатиметься таким чином, щоб охопити:
а) коло фахових дослідницьких проблем (як, наприклад, медіа-дослідження, дослідження шляхом опитування, панельні дослідження, індустріальні і бізнес-дослідження, спеціалізовані методи збирання даних, статистичні методи тощо);
b) різномовність;
c) необхідність прозорої незалежності і неупередженості з боку арбітра, який не повинен мати ніякої особистої зацікавленості або зв'язку з якоюсь із сторін спору або предметом дослідження;
d) потребу в швидких діях.
6. Потенційними арбітрами (за можливим винятком людей із надзвичайно високоспеціалізованими знаннями і досвідом, скажімо, у певних формах індустріального дослідження) мають бути особи з визнаною репутацією і трудовим стажем мінімум 15 років. Одне слово, це люди з безпосереднім досвідом роботи або співпраці з Радою комітетів ESOMAR чи її еквівалентами в національних товариствах. Вони, звичайно, є носіями відповідного досвіду міжнародних досліджень.
7. Процедура користування арбітражною службою виглядає так:
1) будь-який запит на послуговування нею робиться через Секретаріат, який передає його голові Комітету професійних стандартів;
2) голова, в разі необхідності, може попросити додаткову інформацію про проблему перед обговоренням з іншими членами Комітету;
3) після такої консультації (телефоном або факсом) голова запропонує 2-3 можливих арбітрів, відібраних з регістру (перший вибір плюс одна або більше альтернатив), перевіривши, що запропоновані особи доступні в разі потреби. Прізвища останніх повідомляються сторонам, що потребують арбітражу. Голова інформує Президента ESOMAR про справу і вжиті заходи;
4) далі все залежатиме від сторін учасників суперечки. Вони, у свою чергу, погоджують:
а) послугами якого арбітра скористатися;
b) яким чином обговорити з ним природу проблем, остаточно визначитись в питаннях рішення і плати арбітру;
5) доступ до арбітражної служби вільний для членів ESOMAR, усім іншим Рада встановлює плату за такий доступ, до того ж корегуватиме її час від часу, як це записано в рекомендаціях Комітету професійних стандартів. ESOMAR не відповідатиме за встановлення плати арбітрам: зазвичай вона складатиметься з денної ставки плюс різного роду готівкові витрати, що власне погоджуватиметься безпосередньо між учасниками спору і арбітром.
8. Служба матиме справу з питаннями якості дослідження і професійною компетентністю виконуваної роботи. Проблеми, що стосуються передусім договірних питань, таких скажімо, як платіжні спори, – це, звичайно, питання для юристів і судів.
9. Безпосередньо ESOMAR не нестиме автоматичної відповідальності за точку зору і рішення арбітра. Це буде відповідальністю задіяної особи. Проте ESOMAR матиме можливість офіційно підтвердити рішення арбітра кожного разу, коли це вважатиметься доречним. Найчастіше це буде бажаним стосовно питань, що мають широкий суспільний інтерес, наприклад, у разі медіа-дослідження або досліджень громадської думки. Таке підтвердження робитиметься Радою за рекомендації Комітету професійних стандартів.
10. Як і в питаннях, що пов'язані з Міжнародним процесуальним кодексом маркетингових і соціальних досліджень ICC/ESOMAR, арбітражна служба ESOMAR займатиметься переважно міжнародними спорами або випадками, в яких з якоїсь причини місцевий (національний) арбітраж виявляється неможливим. Випадки, що виникають у межах країни, повинні, де це можливо, вирішувватися на національному рівні.
11. Запровадження Арбітражної служби обговорюватиметься з МТП, де відшукуватиметься повна підтримка з боку останньої, як і у випадку з іншою регулятивною діяльністю ESOMAR. Будь-які інші відповідні міжнародні органи будуть повністю поінформовані і заохочуватимуться до контактів з ESOMAR стосовно будь-яких проблем, пов'язаних з якістю міжнародних досліджень.

Інші пов'язані послуги
1. Арбітраж як такий, стосується лише ситуацій, де існує спір і де всі сторони погодились скористатись арбітражем. Окремі випадки особливого характеру, які, ймовірно, з'являються в життєвій практиці, не належать до цієї категорії.
2. Першою такою “іншою” категорією є скарга однієї сторони на дослідження, що виходить за межі положень Міжнародного кодексу, де друга сторона не погоджується на арбітраж. У таких випадках єдиною сатисфакцією для позивача будуть, звичайно, певні правові дії. Засобом, яким ESOMAR міг би в такому разі допомогти, вважається надання імен можливих експертів, які б могли охарактеризувати й об'єктивно оцінити дані проблеми для подальшого послуговування ними позивача. Взагалі, такі експерти є, ймовірно, такими ж категоріями фахівців, яких передбачено в реєстрі потенційних арбітрів. (Процедура користування такою службою багато в чому відповідає викладеній в 1.7, за винятком того, що згода другого учасника спору стає зайвою). к3. Другою “іншою” категорією можна вважати випадок, коли немає ніякого спору між безпосередньо сторонами, задіяними в дослідженні (клієнт і агенція), але коли публікація/використання отриманих даних – політичним лобі чи, скажімо, впливовою групою – призводить до звинувачень в упередженості, неточності або некомпетентності щодо проведення дослідження або використання отриманих даних. Такі випадки підпадають під заголовок “суспільний інтерес” і можуть отримати значне висвітлення, провокуючи критику дослідження в цілому. Такі випадки вже надсилались до ESOMAR, вони можуть бути надзвичайно важливими і корисними для представників професії.
Якщо тільки певний аспект справи явно не порушував статей Кодексу ESOMAR (рідко трапляється ситуація, коли спір стосується, наприклад, дизайну анкет), то в минулому ESOMAR не в змозі був здійснити якусь чітку дію – в результаті чого дослідження могло програти суспільні дебати “за неявки”. Проте, якщо ESOMAR створить регістр арбітрів, то цим можна було б також послуговуватись як потенційною основою, з якої спеціально залучається робоча група із 2-3 “мудрих осіб”, для розслідування такого випадку і представлення звіту до Ради для можливого ухвалення і публікації. Це призвело б до обґрунтованого розгляду справи, зробленого провідною міжнародною професійною організацією.
Будь-яка такого роду акція ініціювалася б Радою за належної консультації з Комісією професійних стандартів.
4. Третя, порівняно незначна “інша” категорія, мабуть таки є менш спірною, оскільки більше підпадає більше під заголовок “порада”. Вона складається із ситуацій, коли організація шукає інші думки 1щодо деяких аспектів дослідження, наприклад:
а) клієнт, який прагне дізнатися іншої думки з приводу одержаної дослідницької пропозиції (особливо у тому разі, коли отримані дані дослідження мають публікуватися);
b) отримувач звіту про дослідження (він, можливо, не є реальним клієнтом) хоче отримати експертну думку з приводу валідності, форми і обмежень.
Більшість таких прохань про допомогу будуть (і повинні) робитись зацікавленою організацією безпосередньо індивідуальним експертам. Проте інколи - особливо у тому разі, коли дослідження було або має бути широко оприлюднене – організація, можливо, захоче мати пораду про те, з ким контактувати, щоб проконсультуватися з головною професійною організацією, причетною до певної сфери діяльності. Знову було б можливим розглянути використання регістру як потенційної основи експертів, щоб мати справу з такими запитами.
5. Як і у випадку з реальним арбітражем, будь-яка подібна діяльність ESOMAR у цих “інших” категоріях повинна зосереджуватись на міжнароднозначущих випадках, або ж на справах, що викликають суспільний інтерес та мають чітке міжнародне охоплення.

   

 
  Contacts:
03057, Kiev-57,
prosp.Peremogi, 54/1, r.436
tel./faks. +38 (044) 456-08-94; 459 62 09
uma@kneu.kiev.ua
 
© 2001-2010
Ukrainian Marketing Association